Земля прокинулась від сну й цвіте
Дивлюсь на квіти і душа радіє.
Одна ж земля, а різна вся яка!
Ось проліска, як небеса синіє,
Ось квіточка шафранова легка
Тендітна й гарна, просто дивовижна!
А бджілка в ній нектар солодкий п’є.
І кожна квітка кольорова й ніжна
Та загадка своя у кожній є.
Казковий світ! Його краса вражає!
Земля прокинулась від сну й цвіте!
І все на ній свою принаду має,
Й життя на цій планеті непросте…
А дивовижне, просто загадкове.
Чи є ще десь між зір така краса?
Де гріє душу сонце світанкове
І заворожують блакиттю небеса?
Де все живе і радує красою
І б’є прозоре й чисте джерело?
А вранці світ вмивається росою
Та сонечко шле світло і тепло…