Земля — це казка
Земля така красива й незбагненна,
У кожну пору року й пору дня.
Чи спокій скрізь, чи буря геть шалена
Збиває з ніг людину і коня…
А є краса і споконвічне диво,
У сонечку, що ллє нам промінці,
Як ранок прокидається красиво,
Як блискітки сріблясті на ріці…
У небі, що розквітло барвінково,
У білій хмарці, що як пух пливе…
Бо всюди гарно, ніжно, пречудово,
Повсюди радість і любов живе…
Земля — це казка, споконвічне диво,
Вона мудрець і вчитель нам завжди.
На ній гармонія живе собі щасливо,
Як є гармонія, то добре всім тоді.
То ж до природи пильно придивляйся,
Люби цю землю, бо вона одна.
Красою, щастям, радістю впивайся,
І насолоду пий її до дна…
Земля — це казка. Це найбільше диво!
Живи й радій, що ти в такій красі.
І хоч бува й погода вередлива,
А ти люби, люби дива усі.