Туманом білим все навкруг залито.
Два кроки ступиш і — пропав, нема.
Холодний морок обдає сердито,
Пора осіння. А затим — зима.

А сонце трохи вище піднялося,
Туман розсіявся і блиснула роса.
І заіскрилось, радістю зайшлося
Усе навколо. Скрізь така краса!

Калина в золоті й червоному намисті,
І в горобини ягоди висять.
А на листках роси краплини чисті
Під сонцем діамантами блищать.

По всій землі гармонія спокою.
Духмяна тиша, колір золотий.
І синє-синє небо над тобою.
Пейзаж чудовий і такий земний.