Зима вернулась, снігом притрусила
І стало враз незатишно, та й все...
Всі квіти, що цвіли, сніжком накрила
І холод та негоду всім несе.
І стало сумно, квіти полягали,
Знесилені від холоду усі...
Хоч де-не-де сніжинки вже розтали,
Й рослини заблищали у росі,
Але піднятись годі, що й казати!
Лежать й тремтять, а сонечка нема...
То ж треба холод тій зимі прислати,
Та ще й вночі, коли кругом пітьма...
А вранці, вже як розвиднятись стало,
Усі побачили, що лихо та зима...
Бо радості від холоду так мало,
І добрості у зимоньки нема.