Надія Красоткіна

Зима вернулась, снігом посипає,
І світ незвично зразу побілів.
І вітер якось злісно подуває,
Бо розгулятись вже давно хотів,
Але природа волі не давала,
Та якось схаменулася зима.
То все нараз, щоб не здалося мало,
І не казали, що зими нема.
Тож землю рясно снігом замітає,
Танцює вітер, крутить і мете…
І хоч малий мороз, не дошкуляє,
Та явище в природі непросте…