Зима вже стала гарна, сніжно-біла
Зима вже стала гарна, сніжно-біла,
Недавно лише чорною була.
Тож від морозу квітка задубіла,
Їй холодно, немає вже тепла.
Але зимою все одно красиво,
Мороз малює квіти на вікні.
І в хаті теж народжується диво,
Бо зайчик ось плигає по стіні…
Це сонячний промінчик тут гуляє,
Він зазирнув в морозяне вікно.
Це сонечко привіт нам посилає,
І стало дивовижно, як в кіно…
Та ось набігла хмарка, потемніло,
Сніжинки закружляли навкруги…
Так гарно і на серці потепліло…
Ще більше снігу впало на луги
Та й в лісі стало гарно, біло-біло
І дуже тихо, мов заснуло все.
У темнім лісі дуже посвітліло…
Зима до лісу казочку несе.
Чарівна казка в лісі оживає,
Таємний шепіт між гілок пливе.
Ліс таємниці у собі ховає,
В нім хтось невидимий живе.