Вночі розважалася снігом зима,
Усе навкруги застеляла.
Тихенько білила довкілля сама,
Узори якісь витинала.
Сніжок розстеляла на гілля й поля,
Трудилась всю нічку не марно.
А вранці прокинулась біла земля —
Повсюди так світло і гарно!
Казково! Неначе у дивному сні,
Бо небо й собі побіліло.
А скрізь на деревах узори чудні
І в світі нараз посвітліло.