Зима розпустила вітрила

Зима розпустила вітрила
І тихо пливе по землі.
Все паморозь біла накрила —
Великі гіллячки й малі.
І зараз на вулиці диво,
Я наче у казці іду.
Повсюди біленько й красиво…
З зимою розмову веду
Про те, де беруться ті чари,
Що ними дивує вона.
Чом сніг вилітає із хмари
І звідки ота дивина?
Зима усміхнулась ласкаво
Й сказала, злетівши за край:
«А й, справді, усе це цікаво,
Тому ти природу вивчай!»