Зима свою картину снігом пише
Зима біленька, просто чарівниця,
Неначе казка світла й чарівна.
Двір у заметах, у снігу криниця,
Все дивовижне… Глянеш із вікна…
Летить сніжок легенько і красиво,
Так гарно всюди, тиша навкруги.
В саду моєму надзвичайне диво,
Куди не глянеш — все сніги, сніги…
Повсюди спокій, надзвичайна тиша,
Нечутно сніг спускають небеса.
Зима свою картину снігом пише,
А в ній зимове диво і краса.