Як гарно стало скрізь! Чудово!
Аж веселіше людям жить.
Земля в білесенькій обнові,
А сніг усе летить… Летить…
І щільно землю накриває
Та на гілля в садочку ліг.
Його все більше прибуває…
Ось вже засипав мій поріг…
І стежку вирівняв красиво,
Все застелив, мов полотном.
І всюди зараз справжнє диво,
Що можна порівняти з сном.
Все так незвично, дивовижно,
Неначе казка — білий світ…
Й на серці стало світло й ніжно,
А на шибках — чарівний цвіт,
Морозу витвори казкові!
Як він таке створити міг?
Морозні квіти пречудові!
На скло узор чарівний ліг…
Куди не глянь, скрізь так красиво,
Навкруг білесенька гладінь.
Зима — це справжня казка, диво!
А в небі дивовижна синь.