От на порозі перший день зими.
Зима, зима… Якою вона буде?
І що нового в ній відчуєм ми?
Тут головне, щоб не замерзли люди,
А прожили у спокої й теплі
У добрім мирі, без війни й тривоги…
Щоб в Україні і на всій Землі
Був мир й до щастя привели дороги…
Про це ми мріємо, а буде як усе?
Ніхто не скаже, бо ніхто не знає.
А поки що зима нас в світ несе,
Й провідника у майбуття немає.
А є лиш віра і надія є,
А як там карта нам по долі ляже…
Тож випаде, мабуть, усім своє,
А правди точно нам ніхто не скаже.
Та що гадати? Все в свій час прийде
І точно в пору, та не забариться…
Когось до щастя прямо приведе,
Комусь те щастя лиш у снах присниться…
Та треба вірити, завжди вперед іти,
Боротися, важкі шляхи долати.
І крокувати мужньо до мети,
Тоді і щастя поспішить до хати…