Зима, таки, казковою буває,
Як все довкола снігом замело,
А вітер між гіллячками шугає,
І видуває звідусіль тепло,
Та все одно вона усіх вражає,
Бо дуже біла й просто чарівна!
Всіх до ялинки в лісі закликає,
І хоче щось розповісти вона.
А всюди снігу ось понамітало,
Для зайчика й стежиночки нема.
Всю ніч мело, лиш вранці перестало.
Така ото красунечка зима.
Ми все-таки дістались до ялинки,
Розвісили морквинки на гілля.
Відчує зайчик моркву за хвилинку
І прибіжить поїсти звіддаля.