Зимова світиться роса
А іній білий, волохатий
Покрив дерева у саду,
Прикрасив все навколо хати
І я, мов в казочці, іду.
Так гарно, надзвичайно ніжно,
Така навколо дивина!
Чарівно, світло, білосніжно,
А днина просто чарівна.
З-за хмари вибилося сонце,
Усе привабливе таке!
І засвітилося віконце,
Й довкілля срібне і дзвінке…
Так гарно всюди — просто диво,
На що не глянеш, скрізь краса.
І дивовижно, і красиво
Зимова світиться роса,
Що інеєм її назвали —
Вона в кристаликах в зимі.
Щоб в холод ми не сумували
І не ходили у пітьмі.
То іній світиться блискучо,
Від зірок сріблом віддає.
В природі гарно, таємничо,
І загадка в довкіллі є.