В передсвятковий час убра́не до ладу́,
Вечірнє місто залилось вогнями.
На серці радісно. І я по ньому йду.
Грайливий вітер свище над мостами.
Внизу пливе ріка, вся чорна, як смола.
У ній вогні відблискують іскристо.
А над рікою ген висить густа імла,
По берегах сніжок біліє чисто.
Вже скоро в місто свято радісне прийде,
Засвітяться вогнями враз ялинки,
А Дід Мороз старенький всіх-усіх знайде
І випустить з торбиночки сніжинки,
Щоб закружляли в місті, раптом ожили,
Порадували всіх і привітали.
З людськими мріями у небо попливли
І, повернувшись, дійсністю вже стали.