Зимовий вечір за вікном синіє
І перша зірка світиться вгорі.
Хоч дуже рано в січні сутеніє,
І холодніє дужче надворі.

Та до весни не так уже й далеко.
І думка гріє, що тепло прийде.
Десь за морями ждуть пори лелеки,
Що їх в дорогу дальню поведе.

А поки січень за вікном синіє.
А за хвилину потемніє все.
А он і друга зірочка ясніє
І нічка сон до всіх нас принесе.

І місяць вийде, стане біло-біло,
І заіскряться сріблом всі сніги.
І тіні поповзуть довкіл несміло
На чисте поле й сніжні береги.

Зимовий вечір. Сонечко згасає.
А зорі засипають небеса.
Така краса не кожен раз буває…
Зима дарує людям чудеса.