Зимою завжди в світі дивина,
То дощ, то сніг із хмари випурхає.
А то калюжа вимерзне до дна,
І на морозі річка замерзає…
Сьогодні ж тепло, мокро на землі,
А от сніжок легкий лежить повсюди:
І на траві, й на квітах, на гіллі…
І усміхаються красі цій люди.
Бо справді гарно! Чи ж не дивина!
Вночі сніжок летів собі тихенько.
Картина вранці дивна і чудна,
Повсюди казка — гарно і біленько!
Яка природа — просто чарівна!
В ній стільки завжди радості і дива.
І кожен раз чарує нас вона,
Непередбачувана і красива.