І дощ, і сніг — усе це одночасно!
Така зима розмокла і — тепло…
І хоч вона прийшла у пору, вчасно,
Але раніш такого не було…
Були морози, буйні заметілі,
А снігу намітало до вікна.
Ліси й поля довкіл стояли білі,
Калюжі промерзали аж до дна.
Веселі діти гралися у сніжки,
Ліпили часом бабу снігову.
І поливали в лід усі доріжки,
Фортецю будували бойову.
І на санках з гори відважно мчали,
В хокей ганяли хлопці на ріці.
І не планшети у руках тримали —
Стискали міцно ключку у руці!
Змінилось все. І не такі вже діти,
Якісь тепличні, їх нема в дворі.
Не вміють іграм запальним радіти,
Все віртуальне нині на порі…
Лише їда у них не віртуальна,
І телефони, одяг та взуття…
Гірка реальність, і така печальна…
Та що поробиш, як таке життя…