Зрада
Від слова ЗРАДА гіршого немає,
У слові цім живе вселенське зло.
Воно людину наповал вбиває,
Воно ще в зародку біду несло.
Несе і зараз, але все частіше,
Бо люди не навчилися любить.
Їх почуття стають усе крихкіші,
То ж люди можуть зрадити за мить,
Як їх поманять гарно й солоденько
Обіцянками, грішми чи іще
Принадами, що радують серденько,
Країною, де мирно й гаряче…
Принад багато, а от волі мало.
Що журавель? В руках синиця є!
Й за менше зраджували, так бувало.
Ну, що сказати? Кожному своє.
І гірко, й сумно, але зрада всюди:
Довіру зраджують, країну… Та й усе…
Без совісті живуть продажні люди,
І як їх тільки ця Земля несе…