Зроблю я в хаті казку чарівну
Йде рік Новий. Яким для нас він буде,
Коли навкруг іще гримить війна?
Без рідного кутка лишились люди…
Тож і ялинка — справжня дивина…
Хіба що у вітрині магазину
Побачиш різні вогники-вогні…
І підведеш малесеньку дитину,
Щоб розглядала іграшки смішні.
І я вже думала… Яка тепер ялина?
Не буду ставити, бо й настрою нема…
Та й я стара вже, не мала дитина,
Побуду без ялиночки, сама…
І тут мені подруга подзвонила,
Спитала чи творитиму казки…
І раптом підняла мене на крила —
Поставлю я ялиночку, таки!
І хай там що, ялинка мусить бути!
Зроблю я в хаті казку чарівну!
Розвішу новорічні атрибути,
Не дивлячись на біди і війну.
І буде в хаті щастя, справжнє свято,
Тим швидше перемога нам прийде!
Й на серці стане радості багато,
А ворогів не буде вже ніде!
Всі орки згинуть! Їм туди й дорога!
Бо нічого до нас з війною йти!
І буде свято — наша перемога!
Щасливо ми дійдемо до мети!