Зупиніть агресора
Дивуюсь світові… Байдужості його…
Росія йде тепер на нас війною.
А світ не хоче чути й бачити того.
О, світе любий, що тепер з тобою?
Ти подивись — це ж терорист іде,
Жорстоко діє, нищить і лютує.
Не зупиняється ні перед чим, ніде
Й непереможеним себе він чує.
Він хоче стерти нас з лиця землі,
А далі він не спиниться, не мрійте.
Ви ж не сьогоднішні, не діточки малі…
Тож зупиніть агресора! Тож дійте!
Приходить, кажуть, апетит під час їди,
В Росії ж апетит великий, дуже.
Несе країна стільки світові біди,
А світ на це все дивиться байдуже.
Не реагує, бо печаль це не його.
В Європі мирно, гарно, чисто й тихо…
Вона не припускає і в думках того,
Що скоро і її спіткає лихо.
В Європі тепло, любо, літечко цвіте,
Усі працюють, вчаться, є надія…
Вони сміються і не думають про те,
Що із Росії вже війною віє…
На всіх прийде годинонька сумна,
Що перетворить землю на руїну.
І буде третя світова страшна війна,
Що приведе усіх нас до загину.
Тож схаменіться, люди, зупиніть її,
Країну зла і ненависті, й люті…
Тоді ми збережемо і життя свої,
Й Планету збережемо всю, по суті…