Зустріч з друзями — справді свято,
Бо й не так вже багато їх…
Але фраза звучить крилата,
Щире слово і добрий сміх.
От зібрались погомоніти,
В добру пору і в гарний час.
І за кавою посидіти,
Ну, а свято скликає нас.
Все тут просто і все, як треба,
Кожен скаже та щось своє.
І нічого, що плаче небо,
Коли сонечко в душах є.
І нічого, що дощ стукоче,
Б’є краплинами у вікно.
Кожне серце зустрітись хоче
І посидіти, як в кіно…
Повернутись у спогад може,
У далекі, минулі дні.
Бо ж було там і гарно, й гоже,
І звучали свої пісні.
Та давно все оте минуло,
Йдуть важкі і суворі дні.
Сивиною на всіх війнуло,
Але душі у нас ясні…