Неділя нині…Можна відпочити,
Та ворог лютий жити не дає.
Продовжує ракетами гатити…
По селах і містах все б’є та б’є…
Вже з Білорусі ними закидає,
А білоруси? Їм не до війни…
Як відкараскатись ніхто не знає…
Й там щастя хочуть доньки і сини,
Та їх ніхто тепер і не питає,
У ворога на думці щось своє…
Тож в армію їх «бацька» призиває,
Бо сила й міць у ворога ще є.
Та, Боже, дай цим людям силу
І мудрість їм у голови вклади.
Щоб там переворот вони здійснили!
По стежці доброти їх поведи…
Ніколи ми й вони не воювали,
І не ділили з ними ці поля.
Ми один одному завжди допомагали,
На всіх людей у нас одна Земля.
Та далі що? Хто може це сказати?
Нестерпно важко, бо війна іде…
Ми будем рідний край наш захищати!
До перемоги воля нас веде
І правда наша, і жага, щоб жити,
Бо ми нікому не робили зла.
До перемоги дай нам, Бог, дожити,
Й щоб Україна вільною була.