Є день і ніч, є сонце і пітьма,
Добро і зло… Інакше не буває.
Є красне літо, злісна є зима.
Хтось в боротьбі завжди перемагає.
Як переможе добрість і тепло,
Любов, добро і сонечко засяє,
І як усе навколо зацвіло,
Тоді в житті вже краще не буває.
Бо всюди мир, у всіх душа цвіте
Добро, як повінь, всюди розлилося.
Стає в людини серце золоте,
Тоді життя прекрасне — все вдалося!
А от війна закреслює усе:
І нищить тіло, мрії, світлу душу.
У світ біду і зло, пітьму несе,
Та сльози, горе, я сказати мушу.
Бо дибиться від вибухів земля,
Від страху навіть тіло заклякає.
У сні здригається і плаче немовля,
Бо від війни страшнішого немає.