Якщо немає настрою, щоб жити,
Не хочеться ні правди, ні чудес —
Йди до природи силу воскресити,
Й злетіти ввись до голубих небес.
Природа-мати. Все у ній можливо.
Наснага йде від неї і політ.
Вона одна створити може диво
І закохати душу в білий світ,
Та напоїти радістю живою,
Додати сили, настрою, пісень.
Розлучить світле серденько з журбою
І перетворить сутінки на день.
Промінчиком тепленьким доторкнеться,
І мудрості та стійкості додасть.
І квіткою чарівно усміхнеться,
Гірким і темним думам скаже: «Зась!»
Йди до природи, бо вона нам — мати.
Турбується і думає про нас.
Вона про все зуміє розказати,
Лише не спинить швидкоплинний час.
Бо час, таки, не можна зупинити,
Тому лови у ньому кожну мить.
І не втрачай можливості любити,
Натхненно, світло і щасливо жить.