Кажуть, зміниться погода.
Ну, а поки що — дощі.
Вийду, гляну на природу,
Та й у хату знов мерщій.
Бо і сонечка немає,
І стоїть довкіл вода.
Сиро, вітер завиває.
Не погода, а біда.
То чого мені страждати?
В хаті тепло, книжка є.
Можна гарно почитати,
Написати щось своє.
Телевізор увімкнути,
Подивитися кіно.
Інформацію почути,
Бо не слухала давно.
Ну, а дощик хай стукоче,
Заливає стежечки…
Відпочинку серце хоче…
Не піду у двір, таки…