Я вірю в казку, просто вірю в диво,
І як в дитинстві в різні чудеса.
І знаєте, тому, мабуть, щаслива —
Навколо мене завжди є краса.
І досі я ялинки наряджаю,
Придумую у хаті дивину…
Без цього й свята я не уявляю,
А як інакше? Навіть не збагну…
Тож казку просто створюю у домі,
А мрії линуть аж у небеса.
Приходять і чудуються знайомі,
Їм до вподоби теж моя краса.
Я серцем в казці цій відпочиваю,
Лечу увись у мрії на крилі
І під ялинками в теплі книжки читаю.
Лиш був би мир та спокій на Землі
І всі щасливі рідні і знайомі,
Усміхнені, здорові і живі.
Щоб був достаток й спокій в кожнім домі,
І маргаритки квітли у траві…
Тож вірю в казку, з нею легше жити,
В ній добре все збувається в кінці.
Далеко і не треба десь ходити,
Бо казка завжди в кожного в руці…