Ще серпень у дворі. Повсюди квіти…
То дощ, то сонце визирне вгорі.
Від стиглих груш і слив погнулись віти,
І яблука солодкі на порі
Такі пахучі й гарні, наче сонце!
Аж усміхаються — блискучі, чарівні.
І заглядають у моє віконце
Та красивішають всі день при дні.
Дивуюся! Казкова в нас природа,
Все в неї є… Насправді — дивина!
На що не глянеш — неймовірна врода…
Тож насолоджують красою я сповна
Й достатком тим, який вона дарує,
І щедрістю, що нам вона дає.
Усе життя природа нас дивує,
У ній людині все для щастя є.