Відкрила двері в двір, а там чудово!
Цвітуть дерева! Яблуні в цвіту!
Цвітуть так ніжно, трепетно, казково…
Їх аромати чути за версту…
Цвітуть сади! І скільки ж того дива,
Величності і чарів навкруги…
Так гарно всюди, так довкіл красиво…
Пелюстки білі впали, мов сніги…
Все заворожує, захоплює, дивує…
Все серцю миле, рідне і близьке.
Природа нам нове щодень дарує,
Щось незбагненне, радісне таке,
Що додає любові нам і свята,
І робить неповторним кожен час.
А в серці щастя зразу так багато,
І це підносить, окриляє нас.
І от скажіть, хіба це все не казка?
Цвіт яблуневий, сині небеса,
Духмяні квіти, пелюсткова ласка
І надзвичайна радість і краса…