Казкова, неповторна в нас Земля
Вже серпень й не змінилося нічого,
Скрізь кольори та радість, і тепло.
Багато трав і цвіту запашного.
Все так, як завжди літечком було.
Хоч непомітні зміни йдуть тихенько,
Та й особливо видно це в садку.
Вже достигає груша солоденька,
Он стигла яблунька у другому рядку.
А в небі синь, ну, просто волошкова,
І біла хмарка, наче пух, пливе.
Погода дивовижна і чудова.
Я впевнена, що казка тут живе.
Бо це ще літо, дивовижне літо!
А вранці на траві густа роса.
Усе довкілля сонечком зігріте
Повсюди квіти, трави і краса.
А на ставку дорослі каченята,
Пташки готові стати на крило.
Та пильно їх охороняє мати.
Так у природі з віку в вік було.
Та й ластів’ята вже у небі в’ються,
Так спритності навчають їх батьки.
А перед вереснем у небо піднімуться
І полетять на південь навпрошки.
Це серпень, літо і пора красива,
Серпанком вранці вдягнені поля,
Ріка частенько від туману сива,
Казкова, неповторна в нас Земля.