Ой! Калина як полум’яніє!
Скоро вже і літечку вінець.
Трохи ще нас сонечко погріє,
Та завжди усьому є кінець,
Як і є початок в кожній справі —
Все закономірно… Час біжить…
У природі миті всі цікаві…
От і літо — теж коротка мить.
Пробігає ж літечко миттєво,
Це в зимі вервечка довгих днів…
Але це не так уже й суттєво…
Лише б мир серця нам засвітив
І прийшов до нас у кожну хату,
Та хорошу звісточку приніс…
Буде щастя в нас тоді багато
І безмежно радості та сліз.