Кожне серце стрічає весну
Кожен день вже стає веселіше,
Бо і квіти так рясно цвітуть.
Все тепліше стає і тепліше,
Та дощі часто-часто ідуть.
Поять землю, щоб все проростало,
Розвивалось, росло і цвіло.
Більше в світі пісень зазвучало.
Всіх привабило сонце й тепло.
Йде весна, то ж усе оживає
І дарує любов осяйну,
Що у серці людськім розцвітає.
І людина стрічає весну.
Бо весна — це любов і надія,
Сонце, світло, ясні небеса!
Це політ, щастя, радість і мрія,
Довгождана й чарівна краса.