У кожного в житті свої путі-дороги,
Хоч правильні нелегко віднайти…
А на ріці життя трапляються пороги,
Які порою важко обійти.
Хтось розбивається об них і потопає
У вирі, що затягує на дно.
А інший бореться і дивом випливає
Й тримається на хвилях все одно.
Хоч важко борсається, ґулі набиває,
А не здається, держиться, пливе…
У боротьбі життєвий досвід набирає,
Хоч важко, та цікаво вік живе.
Хтось натирає власні крила до нестями,
Але летить у сині небеса…
Живе у мріях, мчить у даль за чудесами —
Людину вабить мрія і краса.
В житті у кожного по-своєму буває.
Один на поміч всякий раз зове…
Хтось на узбіччі за усім спостерігає
І тихо та спокійно вік живе…
А як же правильно у цьому світі жити?
І де знайти такий устав життя?
Щоб все по-правді, чесно, світло, не грішити…
А з добротою і без каяття…