Колись, усе ж, закінчиться війна
І стане небо тихе й чисте-чисте.
А в людських душах оживе весна,
І майбуття нас стріне урочисте,
Красиве, мирне, в квітах і в росі,
А сонечко заграє промінцями.
Земля розкриється у всій красі
І мирне небо зазорить над нами.
А в ньому знов пташині голоси
Враз зазвучать чарівними піснями…
І стільки буде на Землі краси!
А головне, що буде мир над нами.
Ми підем в світ, де тиша й дивина,
Де щастя горнеться до кожної людини,
Дорога стріне нас широка і ясна,
Від неї вдаль розходяться стежини,
Які ведуть до світла і тепла
І дивосвіт віддасть нам ніжність, ласку
І подарує дужих два крила,
Щоб ми летіли у чарівну казку.