Коли-небудь війна у нас скінчиться?
І скільки ще в тривозі жити нам?
Любов і мир — ця мрія хай здійсниться!
Вже досить, досить литися сльозам!
Я хочу миру! Люди прагнуть миру!
Росія чом нам жити не дає?
Прошу вас, люди, віддано і щиро,
Ви теж бажання висловіть своє,
І хай війна, нарешті, перестане
Нести на землю смерть і біль, печаль.
І хай стосунки кожен перегляне
З Росією, що ще ведуть, на жаль…
Це що ж таке? Хтось у окопах гине,
Під обстрілами, у страху живе.
Хтось кидає сім’ю, свою країну
І працювати їде чи пливе
За тридев’ять земель, щоб заробити,
Бо в нас роботи і життя нема…
І як тим українцям в світі жити,
Як в них попереду не світло, а пітьма…
А інший на війні цій розкошує,
І морду на біді понаїдав…
Чого цього не бачить Бог, не чує?
Чого нам долю безталанну дав?