Контраст разючий, коли біле й чорне
Контраст разючий, коли біле й чорне...
Як день і ніч, як доброта і зло...
Це, як тепло, що враз тебе пригорне,
Чи злючий холод, як не повезло...
Ну, а в житті контрасти поруч всюди
І кожен вибирає щось своє.
Тому такі між нами різні люди,
У кожному і біле, й чорне є.
Але людина мудра бачить далі,
Тож вибирає добрість і тепло,
Та щирість... І зважає на деталі,
Щоб все від серця, мов від сонця йшло.
Тому добро творити — це важливо,
І добрі люди, наче дар в житті.
Бо здатні всі вони на подвиг й диво,
І легко з ними на земнім путі.
Себе усім контролювати треба,
В своєму серці доброту нести.
Й летіти в мріях в волошкове небо.
І по життю з любов’ю в серці йти.
Щоб біле й світле лиш переважало
І добрість, ласка в білий світ вели.
Тому у зла зламайте гостре жало,
Щоб і самі ви гарно зажили.