От сонечко заглянуло в вікно,
І радість оживає скрізь і всюди.
Тим більше що не бачили давно
За хмарами густими сонця люди.

А іскри бризнули і сонце зацвіло
Усмішками веселими, живими.
І розлилося на душі тепло,
Обличчя стали світлоосяйними.

Від сонця подобрішала зима,
Від світла поховались чорні тіні.
Нема ні хмарки, вітерця нема,
Краса довкіл, а небо синє-синє.