Краса землі то й є найбільше диво,
Що нас вражає, сили додає.
І в ній ми почуваємось щасливо,
Бо там усе для радості в нас є.
Високе і бездонне небо синє,
Що завжди кличе, у політ несе.
Весняний цвіт і золото осіннє,
Зима і літо теж дарує все.
Туман і дощ, потужні літні зливи,
І чорні хмари, й синява легка.
У кожну мить буваємо щасливі,
Природа ж дивовижна і дзвінка…
То нас вона веселкою вражає,
То сонця схід — справдешня дивина!
То круглий місяць чинно випливає,
То днина тиха, гарна і ясна…
А взимку іній заблищить казково,
То білим снігом стежку земете…
І так на серці гарно, світанково,
Таке все чисте, світле і просте…
В природі справжня, дивовижна казка,
Що зачаровує людей завжди.
У ній тепло і щирість, ніжна ласка,
Тому так часто йдемо ми туди.