Краса земна… Вона завжди вражає,
Бо є в усьому, тільки придивись.
Он сонечко на небо випливає,
Вогнем у травах роси зайнялись.
І небо волошково засиніло,
Зазеленіло розмаїто все.
А озеро від сонця заясніло,
І аромати вітерець несе…
Метелики літають кольорові,
Пташки співають чарівні пісні.
І квіти веселкові, пречудові
Так мило усміхаються мені.
Краса земна в усьому, що навколо,
На що не глянь. Аж серце завмира.
Вітрець летить аж ген, за виднокола,
Збирати збіжжя скоро вже пора…
І хоч воно ще тільки половіє,
Хвилюється від подиху вітрів.
І від краси так серденько радіє…
Та хто цього не бачив — той не жив…