Краса земна дає наснагу й силу,
Все створене, щоб дивувати нас.
Люблю ці квіти, всю природу милу,
В хвилину кожну і у кожен час.
На що не глянь — краса, не передати!
Троянди, лілії — чарівний диво цвіт!
І хочеться всю Землю обійняти,
І приголубити увесь безмежний світ…
На кожнім кроці невимовне диво,
У кожній квітці щастя і глибінь…
Страшний будяк, а як цвіте красиво!
А в небі дивовижна голубінь!
Повсюди звуки, шелести і співи,
А вітер — невгамовний диригент…
Й колишуться, неначе море, ниви…
І туга розбивається ущент!
І хочеться сміятися й радіти,
Впиватися красою кожну мить.
Яке то щастя в цьому світі жити
Й душею підніматися в блакить
Дзвінкого неба і до мрій летіти,
Захоплюватись, мріяти, творить…
Всім серденьком казковий світ любити,
І в цій чарівній казці просто жить…