Чарівне небо, просто дивовижне,
Воно вражає, пестить, то дощить…
Буває зоряне, чарівне, ніжне-ніжне…
А то вражає серденько блакить.
То, мов блавати народились в ньому
Й ромашок білих дивовижний цвіт.
Безмежний простір в небі голубому,
То став зірковим дивовижний світ.
Краса небес… Вона серця вражає,
І кожна мить ця створена для нас.
То раптом сонце в небесах заграє,
То сірий сум спливе у нім нараз.
А то усе червоним запалає,
То помаранчем аж засяє вмить.
То всі відтінки в світі поєднає,
То почорніє раптом, відгорить…
Красу небес ні з чим не порівняти,
Це казка наяву удень і в ніч.
Це треба бачити, спостерігати,
Натхненним бути… Ось у чому річ.
Тоді краса відкриється для тебе
І стане дивовижним цілий світ.
І ти злетиш у це казкове небо,
І стане надзвичайним твій політ.