Іду на річку… Кожен день — дива!
То скрізь роса, мов діаманти чиста,
А то духмяна скошена трава,
То синява у небі урочиста…
А квітів в полі не злічити, ні,
І літній ранок пахне особливо!
І хочеться обняти світ мені,
Уся природа — несказанне диво!
А в квітах, в травах йде життя своє,
Там бджоли і метелики барвисті,
В них своєрідна, дивна казка є
І пелюстки на квітах ніжні й чисті…
Це літо увійшло в свої права,
Тепер воно у нас господарює.
Ах літо-літо! Казочка жива!
Воно тепер свої права диктує!
То дощик пустить на ліси й поля,
А то жара, що просто не дихнути…
А то туманом вкриється земля,
Й краса така, що як її минути…