Весна! Весна… І сонечко пригріло,
І зацвіло усе, що вже змогло.
Метеликів багато прилетіло,
Все заспівало щиро, ожило.
Джмелі і бджоли теж повилітали,
Жучки і павучки — вся комашня!
А пташечки як гарно заспівали
І надворі гарнішає щодня!
Виходжу в двір — усе мене дивує,
Бо стільки квітів ніжних і краси!
І кожна квітка серденько милує,
І крапелька чарівної роси…
І небо заворожує красою
І манить душу, у політ зове.
А я іду стежинкою в’юнкою,
Й навколо мене радість скрізь живе.
Вона у сонці, в небі голубому,
У сон-траві, у річці, в джерелі.
В садку, в деревах, в озерці малому,
Вона повсюди, на моїй землі.
І я красою душу наповняю
По самі вінця, хай в мені живе!
Краси і радості багато не буває
Хай радість і краса до всіх пливе
І добротою у серцях озветься,
Та щирістю наповнить всі слова.
І кожного сердечка хай торкнеться —
Краса цілюща і завжди жива.