Краса, що аж до серця дістає
Радію квітам, сонечку в зеніті,
Траві зеленій, річці й джерельцю.
Бо ж казка дивовижна в цьому світі
І я люблю всім серцем казку цю.
Захоплююсь, милуюся красою,
Що всюди, на усій моїй землі.
Садами, лісом, стежкою малою,
Росою, що блищить, мов кришталі
Чи діаманти… З чим її зрівняти?
Краса, що аж до серця дістає.
І як це все красиво описати,
Бо ж стільки щастя й радості в ній є!
Я рада, що красу і бачу й чую,
Та відчуваю подих вітерцю.
Я кожну неповторну мить ціную
Й люблю всім серцем я красу оцю.