Сьогодні ще до озера ходила…
А там краса! Там осінь золота…
Багато фотознімків я зробила —
Щаслива ця година й непроста…
Бо стільки дива на шляху я стріла:
Чарівні квіти, різні кольори…
Верба так мальовничо пожовтіла,
А небо синє, сонечко згори…
Берізки милі, яблучка червоні,
І всюди квіти — просто дивина!
Стоїть усе в осіннім передзвоні…
Краса, що не зіп’єш її до дна…
І просто надивитися не можна,
Усе вражає: листячко й трава…
Та думка закрадається тривожна
І дивні підбираються слова,
Бо зовсім скоро золото погасне,
А листя стане чорне і руде…
І що на даний час таке прекрасне,
То незабаром в вічність відійде.
Тож нині насолоджуюсь красою,
Цілющий аромат осінній п’ю.
Іду собі стежиною в’юнкою
І цю красу всім серденьком люблю!