Повсюди квіти, хочеться в дорогу,
Туди, де пахощі цілющі і краса.
В далекий світ від рідного порогу,
Де світиться на сонечку роса,
Де чисте небо щирістю синіє,
А ліс малі листочки викида.
І світ увесь від радості ясніє,
З-під кореня джерельна б’є вода…
А все в природі раптом оживає
І тягнуться до сонця пагінці.
Весна ту притягальну силу має,
Що сіє блискітки чарівні по ріці…
І відірватися від цього неможливо,
Бо все дивує, радує усе…
Весна! Весна! Яке насправді диво!
Красу і щастя світові несе…