Червонобокі яблучка в садочку,
Такі красиві, наче чарівні.
А яблунька від них, мов у віночку,
І сад увесь всміхається мені…
Бо все дозріло, листя золотіє,
Красуня осінь нині у дворі.
Й душа моя від сонечка світліє,
Від неба блаватового вгорі.
Осінній день… І це насправді — диво!
Бо як же гарно, скрізь м’яке тепло…
А як чудово! Як довкіл красиво!
Ще так ніколи, мабуть, не було…
І я втішаюсь дниною ясною,
Душа радіє, ввись летить вона…
Захоплююсь чарівною красою…
Природа наша справді — дивина.