У весни є чарівні й легесенькі крила,
Бо вона так безшумно уміє літати,
Щойно з вишень рясна заметіль відлетіла,
Яблунева уже почала замітати.
І конвалії квітнуть, цвітуть маргаритки.
І бузок веселково почав зацвітати.
Кольори незбагненні у кожної квітки,
Надзвичайні в повітрі стоять аромати.
А краса — невимовна, краса — неповторна,
Скільки щастя і радості в світі дзвінкому!
Десь цимбали дзвенять, десь співає валторна…
Несказана чарівність — в усьому, в усьому!
Так, весна — чарівниця! Усе вона вміє.
Понад світом літає, казкова, крилата.
Сіє зерна добірні — життя вона сіє.
На красу і на щастя та радість багата.