На що не глянь на цій святій землі —
Кругом поезія і музика лунає.
Краса висока душу обіймає.
Вона в траві, у квітці, у гіллі.

У літі, в осені і навесні
Живе між трав і на в’юнкій стежині.
Зимою, навіть, у малій сніжині,
Та завжди серце радує мені.

Краса землі безмежна, чарівна,
Вона у кожнім поруху буває.
В твоїх очах любов’ю ніжно сяє.
Вона така бентежна, як весна.