Так серце радують новини на фронтах,
Де ворогів поклали штабелями.
Коли закінчиться вже той воєнний жах
І мирне сонечко зійде над нами…
Коли Росія виведе війська,
Що вторглися на нашу землю рідну?
Московія кривава і жорстка,
Немилосердна, на орду подібна.
Вона і є орда з історії часів,
Як зародилась з крові і безчестя.
Країна нелюдів поганих, ворогів,
Без совісті, без серця і без честі.
Де ненависті й люті стільки у серцях,
Що цілий світ вони заполонили.
Там, де з’явилася Росія, там є страх,
Біда й печаль собою все покрили…
Там, де Московія, там верховенство зла,
Одна брехня, там святості немає,
Є ненависть, біда й гордині зла стріла,
Яка серця і душі пробиває
Й заводить в нетрі, в темінь, в пустоту,
Веде до бездни й виходу немає.
Забули московіти істину просту:
Є каяття, та вороття немає.
Додому поверніться, поки є ще час,
Поки війна весь світ не сколихнула.
Живіть по-доброму без війн, біди й образ,
Поки планета ще не спалахнула…
Тоді страшна біда й до вас у дім прийде,
Рятунку не діждетесь — пізно буде.
Куди гординя ваша далі заведе?
Задумайтесь над цим, якщо ви люди…