Куди не глянеш — скрізь війна
Куди не глянеш — скрізь війна,
У місті кожному є рани…
От і скінчилася весна,
Та літечка йде день жаданий.
А скрізь розриви, скрізь гуде,
Життя повсюди пропадає.
Й немає захистку ніде…
А кожен миру так чекає…
Коли закінчиться війна?
Так хочеться у мирі жити…
А звістка кожен день сумна…
Хтось вже не буде більш любити.
Життя своє віддав в бою,
Й душа у небо полетіла…
За пісню солов’я в гаю,
За край, за матір, що любила…
За землю, місто і село,
За чисті росяні світанки,
За те, щоб все це в нас було,
Віддав себе він без останку…
До ніг вклоняємось тобі,
Героє! За твою відвагу.
Загинув ти у боротьбі,
Й здобув над катом перевагу…
Бо жив з любов’ю до землі,
У щирім серці з добротою.
Й летів у мрії на крилі
І ми усі були з тобою.